Хронологія надзвичайних подій:

Cічень 2006: лавина забирає життя туриста з Xмельницького, двоє йго товаришів чудом залишаються живі.

11 листопада 2007: група із майже 30 студентів Житомирського університету, що пішла в гори поблизу Яремче, не дорахувались свого товариша. Група в щільний туман і сильний сніговий заряд загубила хлопця-п'ятикурсника. Його знайшли 1серпня 2008 року, неподалік туристичної траси.

4 серпня 2008: рятувальники наводять переправу для евакуації туристів, що вийшли з гори Маковиця в район скельного обвалу "Слон".

11 серпня того ж таки 2008: Маковиця, евакуація вінничанки з переломом ноги.

12.08.2008
Дві білі, одна зелена.

    Ці Рядки написані по гарячих слідах пошуку трьох туристів з столиці, які мали необережність вступити в володіння "Блудного грунту", що поряд з Яремче.
Підчас прогулянки туристи кружляли колами. Прямолінійність і орієнтування в сторонах ліва - права втратилось. Час невблаганно летів. Почали наступали сутінки. Дівчата запанікували.   Але, хоч і пізно, передзвонили до госпорів приватного готелю, де напередодні зупинились. Тремтячим голосом вони вони благали допомогти:
- "Дві білі, одна зелена! Дві білі, одна зелена смуга, таке меркування маршруту ми бачили в останнє. Там ще був хрест і Діва Марія.  Кругом ліс. Ми заблукали! Допоможіть нам вибратись!"
В розмові по мобільному телефону дівчат заспокоїли і поступово розпитуючи побачені на шляху орієнтири відновили картину та встановили їхнє місце знаходження. До пошуку приєднався навіть дядя Юра - черговий працівник ретрансляційної вежі в Яремче. До слова, Він звів дівчат через присілок Ямну та відпровадив до готелю, де на "блудниць" Іру та Альонку вже з нетерпінням чекали. В організації пошуку прийняли учусть: Лихацький Василь Григорович- керівник Яремчанської пошуково-рятувальної команди, черговий пожежно-рятувальної служби м. Яремче,  Кас"янчук Роман Богданович - працівник Карпатського національного парку, "дядя Юра" - черговий телевізійного ретранслятора   Мироняк Юрій Юрович і його колега по роботі Кошман Анатолій. Був там і Ваш покірний слуга, що став свідком цієї не надто приємної історії. Історії, що мала щасливий, ба, навіть радісний фінал.
    Тепер ми сміємось над подряпинами ніг, волоссям, що збилось в клубок, роздертими босоніжками. А в перший момент було моторошно...